Пошук активних форм виховання ціннісного ставлення школярів до природи у позакласній роботі

Сподарик Світлана Олександрівна,

завідуюча інструктивно-методичним відділом ВОЕНЦ

 

Початок XXI століття характеризу­ється глобалізацією усіх напрямів люд­ської цивілізації. Тому не дивно, що таке породження цивілі­зації, як екологічні проблеми, теж набу­ли глобального, міжнародного харак­теру. Характерна для минулого і поза­минулого століть концепція охорони природи не змогла, на жаль, зупинити брутальне її знищення. Сьогодні стає зрозумілим, що на межі століть закінчи­лася епоха монополізму людини у при­роді. На зміну їй прийшла інша філосо­фія життя: екологічний світогляд, мораль, культура, які домінують у XXI ст.

Підвищення екологічної свідомості і культури громадян в умовах надзвичайно складного економічного та екологічного становища має важли­ве загальнодержавне значення. Воно сприятиме розв'язанню соціальних, економічних, екологічних і геополітичних проблем. Аналіз тенденцій гло­бальних, регіональних і локальних змін у природних екосистемах та біосфері загалом свідчить про нагальну потре­бу формування у молоді ґрунтовних екологічних знань, культури спілкуван­ня з природою, необхідних навичок раціонального природокористування.

Незалежна Україна в подальшій розбудові своєї державності орієнту­ється на основні принципи сталого розвитку, декларовані міжнародним співтовариством на Конференції ООН з питань навколишнього середовища та розвитку, які передбачають збалан­сування потреб суспільства й можли­востей природи. Тому зрозуміло, що визначальним фактором формування світогляду, орієнтованого на безпеч­ний для довкілля розвиток, є якнай­ширша природоохоронна освіта з за­лученням усіх наявних можливостей.

Серед екологів, педагогів України утвердилася цілком справедлива дум­ка: екологічна освіта і виховання — єдиний послідовний процес, він має здійснюватися протягом усього життя людини на комплексній основі. Уже сьогодні для досягнення цієї мети ви­користовують офіційні заклади осві­ти та інформаційні засоби (пресу, радіо, телебачення, кіно тощо).

Навчання поза уроком - це можливість істотно доповнити процес підготовки підростаючого покоління до життя, що дозволяє набагато повніше врахувати знання й інтереси школярів, їхні пізнавальні можливості, використання здобутих знань, умінь та навичок у практичній діяльності. Доцільно організоване, із точки зору педагогічних вимог, спілкування школярів із природою, спостереження за наслідками природо-перетворюючої діяльності людини і - головне - її оцінка та особиста участь у різнобічній дослідницькій та природоохоронній роботі сприяють формуванню особистих якостей. Узагальнюючи різні наукові дослідження, вчені визначили якості сучасного учня. Він повинен :

- самостійно та критично мислити;

- гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

уміти бачити та формувати проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення;

- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

- бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

- грамотно працювати з інформацією (уміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);

-  бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

-  уміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Могутнім джерелом для формування таких якостей у школярів є Природа. Вона постає перед людиною як частина її самої, бо при вмінні екологічно мислити, відбувається ототожнення і гармонійне єднання людини із світом природи. Природа допомагає дитині розкритися, навчитися бачити, пізнавати, творити прекрасне і діяти. Ще в 60-ті роки Василь Олександрович Сухомлинський успішно проводив “ Уроки мислення в природі ”.

Сучасна екологічна освітянсько-виховна діяльність в школі, особливо в позаурочний час, має надзвичайно різноманітні активні форми навчання й розвитку учнів. Їх можна систематизувати за допомогою різних критеріїв і визначити певні категорії заходів:

-  постійно діючі (гурток, факультатив) і разові (тематичний вечір);

-  елементарні (доповідь) і комплексні (конференція, семінар);

-  усні (диспут, бесіда, дискусія), друковані (газета, бюлетень), наочно-зображальні (виставки малюнків, фотографій, плакатів, композицій);

- інформаційні (лекція), ігрові (виступ агітбригади, екологічний театр), дослідницькі (експедиція).

Застосування дослідницького методу у навчанні максимально активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє формуванню міцних, усвідомлених знань, підвищує інтерес до навчання, допомагає учням оволодіти прийомами методів наукового пізнання, пробуджує потребу до творчої діяльності, формує позитивні риси творчої особистості. Досліджувати можна рослинний і тваринний світ живого куточка, вплив неживої природи на живі організми тощо.

В позаурочній практиці доцільними є дискусії. Вміння дискутувати - універсальні вміння, які необхідні кожній людині у повсякденному житті: адже майже щодня доводиться викладати свої міркування, аргументувати свої твердження. Не менш важливо вміти вислухати точку зору інших людей,прийняти чи відхилити її або знайти компромісне рішення.

Дискусія має свої правила: говорити по черзі, не перебивати; дотримуватися теми; обговорювати ідеї, а не особистість тих, хто їх висловлює. Важливо також говорити від власного, а не від чийогось імені. Кожен може мати свою думку, але повинен поважати чужу.

Головне завдання дискусії - стимулювання мислення. Роль вчителя при цьому - створення умов для вільного висловлювання учнів.

Ефективний результат завжди мають пізнавальні екскурсії, метою і завданням яких є:

-   формування естетичного й емоційного позитивного настрою дітей;

-   знайомство зі світом природи і його змінами;

-  розвиток мовлення, творчості, фантазії;

-  виховання культури поведінки кожної дитини.

Екскурсії дають дітям можливість спостерігати хід природних процесів, пізнавати закони природи, порівнювати природні комплекси в межах міста, проводити екологічний моніторинг, брати посильну участь у вирішенні практичних природоохоронних завдань, аналізувати результати, вірити в можливість позитивного впливу людини на природу. Для успішного проведення екскурсії необхідно попередньо опрацювати з дітьми теоретичний матеріал. Це можуть бути статті місцевої преси, статистичні дані природоохоронних установ і міськради, наукова література. Обов’язковим є інструктаж з техніки безпеки, проведений перед виходом на маршрут. Необхідне обладнання: блокноти, ручки, фотоапарат. Після екскурсії оформляються звіти, в яких висвітлюється мета, опис робіт і висновки.

Традиційними мають бути учнівські зібрання — конференції, круглі столи, семінари, диспути, на яких старшокласники представляють роботи з висвітленням екологічних проблем світу, держави, міста. Загальною рисою цих робіт є екологічний підхід, спрямованість на вироблення наукових поглядів. Такі учнівські заходи сприяють формуванню екологічної культури та активної громадянської позиції.

Естетичне сприйняття природи розвиває у дитини духовні цінності. Емоційну привабливість мають конкурси-виставки дитячих малюнків, фотографій, виробів з природних матеріалів. Оголошувати таку виставку потрібно завчасно, щоб учні мали вдосталь часу для підготовки. Дуже важливо залучати батьків до організації конкурсів і участі в них. Добре, якщо тему виставки запропонують самі діти. Обов’язково мають бути підведені підсумки конкурсу. Кращі роботи можна використати для оформлення альбомів, газет, бюлетенів, кабінетів.

Проводячи різноманітні позаурочні заходи, важливо пам’ятати, що активні форми навчання повинні не тільки забезпечувати узагальнення та систематизацію певних знань і вмінь, а й мати яскраво виражену практичну спрямованість, задовольняти і розвивати широкий спектр естетичних, пізнавальних, комунікативних та інших духовних потреб особистості, які задовольняє природа. Це має бути не нудне повчання, а час відкриття багатогранності й самоцінності світу Природи, усвідомлення своєї єдності з ним і своєї сутності.

Список використаних джерел

1.  Акімов I.A.Екологічні пріоритети циві­лізації XXI ст.// Матеріали до семінару «Екологічна культура XXI століття», 27 жовтня 2004. — К. — С.З.

2.  Білявський Г.О., Фурдуй P.C., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань.// — K., 2000. — С.14,15.

3.  Петрова В.В.Экологическое воспита­ние как один из аспектов формирова­ния здорового образа жизни//Збірник науково-практичних статей. — K.Ма­гістр, 1999. -С.104-107.

4.  Плахотник О.В. Формування екологіч­ної культури учнів у процесі вивчення природничих дисциплін // Екологія і освіта// проблеми теорії і практики. Те­зи доповідей міжнародної конферен­ції. — Умань, 1994. — С.65, 66.